Інформаційні бюлетені


 

Одеська обласна організація № 1 січень 2019 року Нові державні стандарти: податкова соціальна пільга, прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата

 

Податкова соціальна пільга - 2019

 

Щороку змінюється низка показників, які впливають на соціальні гарантії – це мінімальна зарплата  та прожитковий мінімум. Впливають вони й на такий показник як податкова соціальна пільга, який використовується при розрахунку податку на доходи фізичних осіб з зарплати працівників.

Із кожної зарплати чи іншого доходу працівника бухгалтер утримує ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і військовий збір. Однак деякі доходи взагалі не оподатковуються, а до зарплати може застосовуватись податкова соціальна пільга.  

  Розмір пільги залежатиме від місячного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 01.01.2019. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум  — 1921 грн.

Граничний місячний дохід для застосування ПСП

Щоб визначити граничний місячний дохід, до якого застосовується податкова соціальна пільга, потрібно помножити прожитковий мінімум для працездатних осіб 2019 року на коефіцієнт 1,4 та отриманий результат округлити до найближчих 10 грн. Тобто:

           1921,00 × 1,4 = 2689,40 ≈ 2690,00 грн.

Зважаючи на цей розмір зарплату працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, соціальна пільга зменшується за умови, що ця зарплата не перевищує у відповідному місяці 2690,00 грн.

Розмір податкової соціальної пільги - 2019

Категорія осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО

Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП)

Сума ПСП з ПДФО,   грн.

Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн.

Для будь-якого платника податку

  100 %

  960,50

  2690,0

Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину

  100 %

  960,50 х кількість дітей

 Одному з батьків

2690,0 х кількість дітей

Для платника податку, який: є одинокою матір'ю, вдовою або опікуном, піклувальником, утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

  150,0%

 1440,75 х

кількість дітей

  2690,0 х кількість дітей

Для платника податку, який є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом; інвалідом 1 або П групи, у т.ч. з дитинства; учасником бойових дій

   150,0%

   1440,75

   2690,0

До якого доходу застосовується податкова соціальна пільга

Соціальна пільга 2019 року зменшує суму зарплати, яка складається з:

- зарплати працівника;

- оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;

- допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Це правило стосується і працівників, які отримують зарплату в установі й одночасно є підприємцями.

 

Не зменшує податкова соціальна пільга суму:

- зарплати працівника, що навчається й отримує ще стипендію чи інше грошове забезпечення як учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт, військовослужбовець;

- винагороди за договорами ЦПХ;

- доходу від підприємницької або іншої професійної діяльності;

- доходу, що не є зарплатою.

Як застосовується податкова соціальна пільга — 2019

Податкова соціальна пільга це та сума, на яку бухгалтер зменшує суму зарплати, перш ніж утримати ПДФО. Цим самим зменшується сума нарахованого податку. Звичайно, що право на таке зменшення мають не всі працівники (пільга ПДФО 2018 виконує функцію соціального захисту, а не для всіх). Очевидно, що чим більша сума ПСП, тим меншим є нарахований та сплачений ПДФО з зарплати працівника. В цілому весь цей розрахунок виглядає наступним чином:

                           ПДФО = (ЗП – ПСП)×18%

На військовий збір ПСП ніяк не впливає й незалежно від наявності ПСП формула для розрахунку військового збору буде незмінна: 

                           ВЗ = ЗП×1,5 %

Та аби зменшити суму зарплати (тобто застосувати ПСП), потрібні певні умови:

- зарплата менше або дорівнює граничному доходу для застосування ПСП;

- працівник самостійно обирає місце застосування пільги — лише в одного роботодавця;

-граничний дохід для застосування пільги збільшується кратно кількості дітей лише для одного з батьків за його заявою.

 Податкова  соціальна пільга на дітей

Працівники, які мають дітей, мають вирішити, хто писатиме заяву про застосування податкової пільги. Звичайно вигідніше писати тому, у кого більша зарплата, якщо вона не перевищує граничного доходу кратно кількості дітей.

ПСП 2019 року зменшуватиме суму зарплати обох батьків, якщо сума зарплати:

- одного — не перевищує 2690,00 грн. (неповний робочий день чи тиждень);

- іншого — не перевищує граничного доходу кратно кількості дітей (5380,00 грн — якщо двоє діток, 8070,00 грн. — якщо троє тощо).

Якщо граничний дохід збільшується кратно кількості дітей, соціальна податкова пільга 2019 року теж збільшується кратно цій кількості.

Для батьків, які утримують дітей з інвалідністю, ПСП має вищий розмір:

- однієї  дитини з інвалідністю – 1440,75грн.;

- двох дітей з інвалідністю  — 2881,50 грн.;

- трьох дітей з інвалідністю – 4322,25 грн.

 

Дитячу пільгу застосовуємо, якщо дитина не досягла 18 років. Якщо заяву про застосування ПСП 2019 на дітей працівник подав раніше, ніж дитині виповнилось 18 років, він має право на пільгу до кінця року, у т. ч. й на дитину, якій виповнилось у 2019 році 18 років. Якщо дитині у 2019 році виповнилось 18 років і після цього працівник подає заяву про застосування ПСП 2019 на:

- двох дітей — права на дитячу пільгу він не матиме;

- трьох чи більше дітей — право на дитячу пільгу матиме на дітей за мінусом 

повнолітньої.

     Інші категорії працівників мають право на звичайну чи підвищену податкову соціальну пільгу, якщо їх зарплата не перевищує 2690,00 грн.

 

Приклад розрахунку ПСП — 2019

Працівниця — матір трьох дітей. Вона подала заяву на застосування пільги при прийнятті її на роботу. За лютий 2019 року їй нараховано:

- 2345,76 грн. — зарплату за відпрацьовані дні лютого;

- 1376,26 грн. — зарплату за час відпустки;

- 1753,86 грн. — допомогу по тимчасовій непрацездатності;

- 2000,00 грн. — матеріальну допомогу для лікування дитини.

Сума нарахованого їй доходу — 7475,88 грн., а сума граничного доходу кратно кількості дітей — 8070,00 грн., а сума ПСП — 2881,50 грн. Однак застосовуємо пільгу не до всього доходу, а лише до зарплати і допомоги з тимчасової непрацездатності. Матеріальна допомога за підпунктом 3.31 Інструкції № 5 не є зарплатою.

Отже, до зарплати працівниці застосовуємо ПСП 2019 на дітей:

5475,88 грн. – 2881,50 грн. = 2594,38 грн. Оподатковувана ПДФО сума зарплати становить 2594,38 грн.

Утримуємо із зарплати:

ПДФО в сумі 466,99 грн. (2594,38 грн. × 18%);

військовий збір в сумі 82,14 грн. (5475,88 грн. × 1,5%).

Утримуємо із матеріальної допомоги:

ПДФО в сумі 360,00 грн. (2000,00 грн. × 18%) — ПСП 2019 на дітей не застосовуємо;

військовий збір в сумі 30,00 грн. (2000,00 грн. × 1,5%).

Отже, із нарахованого за лютий доходу пільгу застосовуємо лише до суми зарплати. При цьому з утриманого доходу працівниці утримано:

ПДФО в сумі 826,99 грн. (466,99 грн. + 360,00 грн.); військовий збір в сумі 112,14 грн. (82,14 грн. + 30,00 грн.).

 

 

 

 

 

 

 

Підстава для застосування ПСП

 

До зарплати працівника застосувати пільгу не можна, поки працівник не надасть заяву про вибір місця застосування ПСП. Це основна підстава для бухгалтера.

Заяву працівник подає у довільній формі. В ній він зазначає:

- за яким підпунктом ПК податкова пільга за розміром або яку за розміром він обирає — якщо підстав на ПСП у нього кілька;

- перелік документів, що підтверджують право на пільгу, яку він обрав (зазначив у заяві).

Перелік документів визначає пункт 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227. Це документи, які бухгалтер має право вимагати в працівника для застосування ПСП 2019 року.

Відповідальність бухгалтера і працівника

Якщо ПСП  застосовується:

- без заяви або необхідних підтверджуючих документів, 

- у неправильному розмірі,

 - з інших доходів, а не з зарплати,

відповідальність несе бухгалтер, який утримує ПДФО.

Але є випадки, коли відповідальність покладається не на бухгалтера, а на працівника. Наприклад, коли:

- заяву працівник установи подає за основним місцем роботи і за сумісництвом;

- працівник отримує доходи, які позбавляють його права на отримання ПСП 2019 року (наприклад, крім заробітної плати отримує з бюджету стипендію), і про це не повідомив бухгалтерію.

Виявляє це ДФС (державна фіскальна служба) за допомогою порівняння показників податкового розрахунку форми 1ДФ, в якому всі роботодавці вказують суму доходу, суму утриманого ПДФО і ПСП, яка була застосована до доходу.

Після повідомлення ДФС бухгалтер з працівника утримує:

- ПДФО на суму наданої пільги за зазначені в повідомленні місяці;

- штраф у розмірі 100% цієї суми.

За такі дії працівника бухгалтер перед ДФС не відповідає. А от працівник, окрім сплати штрафу, ще й втрачає право на застосування ПСП за всіма місцями роботи.

     

  

 

 

 

 

 Відновлення такого права можливе за таких умов:

 

- працівник подав до бухгалтерії за основним місцем роботи і за сумісництвом заяву про відмову від застосування пільги (у заяві обов’язково потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення);

- бухгалтер з урахуванням повідомлення ДФС (за наявності) нараховує суму недоплати ПДФО і штраф, а також утримує їх з зарплати працівника.

Право на застосування ПСП  у працівника відновиться з місяця, наступного за тим,  у якому  сума  недоплати  і штрафу  повністю погашені. Про відновлення  у   працівника  цього права  ДФС  поінформує  установу -роботодавця додатково.

         Оскільки з 1 січня 2019 року мінімальна зарплата затверджена в розмірі 4173 грн., то розраховувати на застосування податкової соціальної пільги в 2019 році зможуть не багато хто з працівників, хіба що ті із них, у яких місячна норма робочого часу буде відпрацьована не повністю і через це їх нарахована зарплата буде менше 2690 грн., а також ті працівники, котрі мають право на «дитячі» соціальні пільги і у зв’язку з цим – більш високий, у порівнянні з 4173 грн., граничний розмір зарплати для застосування пільги, тобто 5380 грн. — на двох дітей, 8070 грн. — на трьох тощо.

                Прожитковий мінімум 2019

 Законом України  «Про Державний бюджет на 2019 рік» установлені розміри для конкретних соціальних і демографічних груп населення:

 

                  Показники

                                       Періоди

з 01.01.2019

з 01.07.2019

з 01.12.2019

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, у т. ч. для:

1853

1936

2027

дітей віком до 6 років

1626

1699

1779

дітей віком 6-18 років

2027

2118

2218

працездатних осіб

1921

2007

2102

осіб, які втратили працездатність

1497

1564

1638

 

 

 

 

Як зміняться посадові оклади працівників за ЄТС

 Прожитковий мінімум на 2019 рік для працездатних осіб — 1921 грн. Це є  розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС. Опісля порівнюється фактично нарахована і мінімальна зарплата 4173 грн. та обчислюється  доплата до рівня МЗП. Посадові оклади на 2019 рік для всіх 25-ти тарифних розрядів за ЄТС і наведемо в таблиці.

 

Тарифний розряд за ЄТС

Тарифний коефіцієнт

Посадовий оклад, грн..

Граничний розмір доплати до МЗП, грн.

1

   1,00

    1921

    2252

2

   1,09

         2094

         2079

3

   1,18

         2267

         1906

4

   1,27

         2440

         1733

5

    1,36

         2613

         1560

6

1,45

2785

1388

7

1,54

2958

1215

8

1,64

3150

1023

9

1,73

3323

 850

         10

1,82

3496

 677

         11

1,97

3784

 389

         12

2.12

4073

100

         13

2.27

4361

 -

         14

2,42

4649

-

         15

2,68

4956

-

         16

2,79

5360

-

         17

3,00

5763

-

         18

3,21

6166

-

         19

3,42

6570

-

         20

3,64

6992

-

         21

3,85

7396

-

         22

4,06

7799

-

         23

4,27

8203

-

         24

4,36

8376

-

         25

4,51

8664

-

                     

 

 

  Мінімальна зарплата — 2019

Мінімальна заробітна плата 2019 року є тим показником, який дає змогу вирахувати суму доплати до рівня мінімалки в 2019 році для зарплати, нижчої за мінімальний розмір. Саме завдяки цим розрахункам визначається орієнтовна потреба 2019 року в коштах державного чи місцевого бюджетів на оплату праці і сплату ЄСВ (єдиного соціального внеску).

Розмір мінімальної заробітної плати - 2019

 

Держбюджет 2019 року встановив мінімальну зарплату в розмірі:

- місячному — 4173 грн.;

- погодинному — 25,13 грн.

Мінімальна зарплата 2019 зросла на 450 грн., тобто 12,08%, та все ж є меншою фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб:

Мінімальна зарплата — 2019 і страхові виплати

Мінімальна заробітна плата 2019 року впливає на розмір допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах. 

У 2019 році розмір допомоги, розрахований із мінімальної заробітної плати, становитиме:

 Показники

Розмір (на місяць, у грн.)

Обмеження допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах :

Мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах

4173,00

Максимальний розмір допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах

62 595,00

Максимальний розмір, якщо страховий стаж менше 6 місяців за останній рік:

допомоги з тимчасової непрацездатності 

4173,00

допомоги по вагітності та пологах 

8346,00

 

 

 

 

         

Якщо працівниця йде у відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами  у поточному році — враховується  розмір мінімальної заробітної плати 2019 – 4173 грн. Тобто мінімальна сума допомоги по вагітності та пологах у 2019 році становитиме 137,09 грн./к. дн. (4173,00 грн. ÷ 30,44 к. дн.).

 

Упорядкувала завідувач відділу соціально-економічного

захисту працівників Подгорець В.В.


 

№ 1 січень 2019 року Нові державні стандарти: податкова соціальна пільга, прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата

Податкова соціальна пільга - 2019

 

Щороку змінюється низка показників, які впливають на соціальні гарантії – це мінімальна зарплата  та прожитковий мінімум. Впливають вони й на такий показник як податкова соціальна пільга, який використовується при розрахунку податку на доходи фізичних осіб з зарплати працівників.

Із кожної зарплати чи іншого доходу працівника бухгалтер утримує ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і військовий збір. Однак деякі доходи взагалі не оподатковуються, а до зарплати може застосовуватись податкова соціальна пільга.  

  Розмір пільги залежатиме від місячного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 01.01.2019. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум  — 1921 грн.

Граничний місячний дохід для застосування ПСП

Щоб визначити граничний місячний дохід, до якого застосовується податкова соціальна пільга, потрібно помножити прожитковий мінімум для працездатних осіб 2019 року на коефіцієнт 1,4 та отриманий результат округлити до найближчих 10 грн. Тобто:

           1921,00 × 1,4 = 2689,40 ≈ 2690,00 грн.

Зважаючи на цей розмір зарплату працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, соціальна пільга зменшується за умови, що ця зарплата не перевищує у відповідному місяці 2690,00 грн.

Розмір податкової соціальної пільги - 2019

Категорія осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО

Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП)

Сума ПСП з ПДФО,   грн.

Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн.

Для будь-якого платника податку

  100 %

  960,50

  2690,0

Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину

  100 %

  960,50 х кількість дітей

 Одному з батьків

2690,0 х кількість дітей

Для платника податку, який: є одинокою матір'ю, вдовою або опікуном, піклувальником, утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років

  150,0%

 1440,75 х

кількість дітей

  2690,0 х кількість дітей

Для платника податку, який є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом; інвалідом 1 або П групи, у т.ч. з дитинства; учасником бойових дій

   150,0%

   1440,75

   2690,0

До якого доходу застосовується податкова соціальна пільга

Соціальна пільга 2019 року зменшує суму зарплати, яка складається з:

- зарплати працівника;

- оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності;

- допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Це правило стосується і працівників, які отримують зарплату в установі й одночасно є підприємцями.

 

Не зменшує податкова соціальна пільга суму:

- зарплати працівника, що навчається й отримує ще стипендію чи інше грошове забезпечення як учень, студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт, військовослужбовець;

- винагороди за договорами ЦПХ;

- доходу від підприємницької або іншої професійної діяльності;

- доходу, що не є зарплатою.

Як застосовується податкова соціальна пільга — 2019

Податкова соціальна пільга це та сума, на яку бухгалтер зменшує суму зарплати, перш ніж утримати ПДФО. Цим самим зменшується сума нарахованого податку. Звичайно, що право на таке зменшення мають не всі працівники (пільга ПДФО 2018 виконує функцію соціального захисту, а не для всіх). Очевидно, що чим більша сума ПСП, тим меншим є нарахований та сплачений ПДФО з зарплати працівника. В цілому весь цей розрахунок виглядає наступним чином:

                           ПДФО = (ЗП – ПСП)×18%

На військовий збір ПСП ніяк не впливає й незалежно від наявності ПСП формула для розрахунку військового збору буде незмінна: 

                           ВЗ = ЗП×1,5 %

Та аби зменшити суму зарплати (тобто застосувати ПСП), потрібні певні умови:

- зарплата менше або дорівнює граничному доходу для застосування ПСП;

- працівник самостійно обирає місце застосування пільги — лише в одного роботодавця;

-граничний дохід для застосування пільги збільшується кратно кількості дітей лише для одного з батьків за його заявою.

 Податкова  соціальна пільга на дітей

Працівники, які мають дітей, мають вирішити, хто писатиме заяву про застосування податкової пільги. Звичайно вигідніше писати тому, у кого більша зарплата, якщо вона не перевищує граничного доходу кратно кількості дітей.

ПСП 2019 року зменшуватиме суму зарплати обох батьків, якщо сума зарплати:

- одного — не перевищує 2690,00 грн. (неповний робочий день чи тиждень);

- іншого — не перевищує граничного доходу кратно кількості дітей (5380,00 грн — якщо двоє діток, 8070,00 грн. — якщо троє тощо).

Якщо граничний дохід збільшується кратно кількості дітей, соціальна податкова пільга 2019 року теж збільшується кратно цій кількості.

Для батьків, які утримують дітей з інвалідністю, ПСП має вищий розмір:

- однієї  дитини з інвалідністю – 1440,75грн.;

- двох дітей з інвалідністю  — 2881,50 грн.;

- трьох дітей з інвалідністю – 4322,25 грн.

 

Дитячу пільгу застосовуємо, якщо дитина не досягла 18 років. Якщо заяву про застосування ПСП 2019 на дітей працівник подав раніше, ніж дитині виповнилось 18 років, він має право на пільгу до кінця року, у т. ч. й на дитину, якій виповнилось у 2019 році 18 років. Якщо дитині у 2019 році виповнилось 18 років і після цього працівник подає заяву про застосування ПСП 2019 на:

- двох дітей — права на дитячу пільгу він не матиме;

- трьох чи більше дітей — право на дитячу пільгу матиме на дітей за мінусом 

повнолітньої.

     Інші категорії працівників мають право на звичайну чи підвищену податкову соціальну пільгу, якщо їх зарплата не перевищує 2690,00 грн.

 

Приклад розрахунку ПСП — 2019

Працівниця — матір трьох дітей. Вона подала заяву на застосування пільги при прийнятті її на роботу. За лютий 2019 року їй нараховано:

- 2345,76 грн. — зарплату за відпрацьовані дні лютого;

- 1376,26 грн. — зарплату за час відпустки;

- 1753,86 грн. — допомогу по тимчасовій непрацездатності;

- 2000,00 грн. — матеріальну допомогу для лікування дитини.

Сума нарахованого їй доходу — 7475,88 грн., а сума граничного доходу кратно кількості дітей — 8070,00 грн., а сума ПСП — 2881,50 грн. Однак застосовуємо пільгу не до всього доходу, а лише до зарплати і допомоги з тимчасової непрацездатності. Матеріальна допомога за підпунктом 3.31 Інструкції № 5 не є зарплатою.

Отже, до зарплати працівниці застосовуємо ПСП 2019 на дітей:

5475,88 грн. – 2881,50 грн. = 2594,38 грн. Оподатковувана ПДФО сума зарплати становить 2594,38 грн.

Утримуємо із зарплати:

ПДФО в сумі 466,99 грн. (2594,38 грн. × 18%);

військовий збір в сумі 82,14 грн. (5475,88 грн. × 1,5%).

Утримуємо із матеріальної допомоги:

ПДФО в сумі 360,00 грн. (2000,00 грн. × 18%) — ПСП 2019 на дітей не застосовуємо;

військовий збір в сумі 30,00 грн. (2000,00 грн. × 1,5%).

Отже, із нарахованого за лютий доходу пільгу застосовуємо лише до суми зарплати. При цьому з утриманого доходу працівниці утримано:

ПДФО в сумі 826,99 грн. (466,99 грн. + 360,00 грн.); військовий збір в сумі 112,14 грн. (82,14 грн. + 30,00 грн.).

 

 

 

 

 

 

 

Підстава для застосування ПСП

 

До зарплати працівника застосувати пільгу не можна, поки працівник не надасть заяву про вибір місця застосування ПСП. Це основна підстава для бухгалтера.

Заяву працівник подає у довільній формі. В ній він зазначає:

- за яким підпунктом ПК податкова пільга за розміром або яку за розміром він обирає — якщо підстав на ПСП у нього кілька;

- перелік документів, що підтверджують право на пільгу, яку він обрав (зазначив у заяві).

Перелік документів визначає пункт 5 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227. Це документи, які бухгалтер має право вимагати в працівника для застосування ПСП 2019 року.

Відповідальність бухгалтера і працівника

Якщо ПСП  застосовується:

- без заяви або необхідних підтверджуючих документів, 

- у неправильному розмірі,

 - з інших доходів, а не з зарплати,

відповідальність несе бухгалтер, який утримує ПДФО.

Але є випадки, коли відповідальність покладається не на бухгалтера, а на працівника. Наприклад, коли:

- заяву працівник установи подає за основним місцем роботи і за сумісництвом;

- працівник отримує доходи, які позбавляють його права на отримання ПСП 2019 року (наприклад, крім заробітної плати отримує з бюджету стипендію), і про це не повідомив бухгалтерію.

Виявляє це ДФС (державна фіскальна служба) за допомогою порівняння показників податкового розрахунку форми 1ДФ, в якому всі роботодавці вказують суму доходу, суму утриманого ПДФО і ПСП, яка була застосована до доходу.

Після повідомлення ДФС бухгалтер з працівника утримує:

- ПДФО на суму наданої пільги за зазначені в повідомленні місяці;

- штраф у розмірі 100% цієї суми.

За такі дії працівника бухгалтер перед ДФС не відповідає. А от працівник, окрім сплати штрафу, ще й втрачає право на застосування ПСП за всіма місцями роботи.

     

  

 

 

 

 

 Відновлення такого права можливе за таких умов:

 

- працівник подав до бухгалтерії за основним місцем роботи і за сумісництвом заяву про відмову від застосування пільги (у заяві обов’язково потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення);

- бухгалтер з урахуванням повідомлення ДФС (за наявності) нараховує суму недоплати ПДФО і штраф, а також утримує їх з зарплати працівника.

Право на застосування ПСП  у працівника відновиться з місяця, наступного за тим,  у якому  сума  недоплати  і штрафу  повністю погашені. Про відновлення  у   працівника  цього права  ДФС  поінформує  установу -роботодавця додатково.

         Оскільки з 1 січня 2019 року мінімальна зарплата затверджена в розмірі 4173 грн., то розраховувати на застосування податкової соціальної пільги в 2019 році зможуть не багато хто з працівників, хіба що ті із них, у яких місячна норма робочого часу буде відпрацьована не повністю і через це їх нарахована зарплата буде менше 2690 грн., а також ті працівники, котрі мають право на «дитячі» соціальні пільги і у зв’язку з цим – більш високий, у порівнянні з 4173 грн., граничний розмір зарплати для застосування пільги, тобто 5380 грн. — на двох дітей, 8070 грн. — на трьох тощо.

                Прожитковий мінімум 2019

 Законом України  «Про Державний бюджет на 2019 рік» установлені розміри для конкретних соціальних і демографічних груп населення:

 

                  Показники

                                       Періоди

з 01.01.2019

з 01.07.2019

з 01.12.2019

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, у т. ч. для:

1853

1936

2027

дітей віком до 6 років

1626

1699

1779

дітей віком 6-18 років

2027

2118

2218

працездатних осіб

1921

2007

2102

осіб, які втратили працездатність

1497

1564

1638

 

 

 

 

Як зміняться посадові оклади працівників за ЄТС

 Прожитковий мінімум на 2019 рік для працездатних осіб — 1921 грн. Це є  розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС. Опісля порівнюється фактично нарахована і мінімальна зарплата 4173 грн. та обчислюється  доплата до рівня МЗП. Посадові оклади на 2019 рік для всіх 25-ти тарифних розрядів за ЄТС і наведемо в таблиці.

 

Тарифний розряд за ЄТС

Тарифний коефіцієнт

Посадовий оклад, грн..

Граничний розмір доплати до МЗП, грн.

1

   1,00

    1921

    2252

2

   1,09

         2094

         2079

3

   1,18

         2267

         1906

4

   1,27

         2440

         1733

5

    1,36

         2613

         1560

6

1,45

2785

1388

7

1,54

2958

1215

8

1,64

3150

1023

9

1,73

3323

 850

         10

1,82

3496

 677

         11

1,97

3784

 389

         12

2.12

4073

100

         13

2.27

4361

 -

         14

2,42

4649

-

         15

2,68

4956

-

         16

2,79

5360

-

         17

3,00

5763

-

         18

3,21

6166

-

         19

3,42

6570

-

         20

3,64

6992

-

         21

3,85

7396

-

         22

4,06

7799

-

         23

4,27

8203

-

         24

4,36

8376

-

         25

4,51

8664

-

                     

 

 

  Мінімальна зарплата — 2019

Мінімальна заробітна плата 2019 року є тим показником, який дає змогу вирахувати суму доплати до рівня мінімалки в 2019 році для зарплати, нижчої за мінімальний розмір. Саме завдяки цим розрахункам визначається орієнтовна потреба 2019 року в коштах державного чи місцевого бюджетів на оплату праці і сплату ЄСВ (єдиного соціального внеску).

Розмір мінімальної заробітної плати - 2019

 

Держбюджет 2019 року встановив мінімальну зарплату в розмірі:

- місячному — 4173 грн.;

- погодинному — 25,13 грн.

Мінімальна зарплата 2019 зросла на 450 грн., тобто 12,08%, та все ж є меншою фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб:

Мінімальна зарплата — 2019 і страхові виплати

Мінімальна заробітна плата 2019 року впливає на розмір допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах. 

У 2019 році розмір допомоги, розрахований із мінімальної заробітної плати, становитиме:

 Показники

Розмір (на місяць, у грн.)

Обмеження допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах :

Мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах

4173,00

Максимальний розмір допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах

62 595,00

Максимальний розмір, якщо страховий стаж менше 6 місяців за останній рік:

допомоги з тимчасової непрацездатності 

4173,00

допомоги по вагітності та пологах 

8346,00

 

 

 

 

         

Якщо працівниця йде у відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами  у поточному році — враховується  розмір мінімальної заробітної плати 2019 – 4173 грн. Тобто мінімальна сума допомоги по вагітності та пологах у 2019 році становитиме 137,09 грн./к. дн. (4173,00 грн. ÷ 30,44 к. дн.).

 

Упорядкувала завідувач відділу соціально-економічного

захисту працівників Подгорець В.В.


 

 

 

 

№ 18 грудень 2017 р. Зміни до пенсійного законодавства

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 – VII внесено зміни до 32 законодавчих актів, що регулюють пенсійне забезпечення та соціальне страхування. Закон набрав чинності з 01 жовтня 2017 року – частково, а з

1 січня 2018 року в повному обсязі.

       Скасовано обмеження розміру пенсій працюючим пенсіонерам. З 01.10.2017 року виплату пенсій працюючим пенсіонерам поновлено в повному розмірі.

 

З 01.01.2018 року скасовано право на призначення пенсії педагогам за вислугу років.

Але якщо вони на день набрання чинності Законом № 2148 мають стаж, необхідний для призначення цієї пенсії не менше 26 років 6 місяців, який передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05. 11. 1991 № 1788 – XII то мають право еа пенсію за вислугою років.

Для отримання пенсії за віком необхідно мати відповідний вік та страховий стаж.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначаються умови призначення пенсії за віком. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Розмір пенсії відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залежить від заробітної плати та відпрацьованого страхового стажу.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року — не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року — від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року — від 25 до 35 років.

 

 

 

 

Трудовий чи страховий стаж? Яка різниця?

Трудовий стаж – це періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці.

Страховий стаж – це період, упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний внесок, іншими словами – це той період, за який працівник, або хтось замість нього, наприклад, роботодавець, сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України. Сплатили – є стаж, не сплатили – стажу немає.

Він обчислюється за даними персоніфікованого обліку.

Важливо! З 1 січня 2004 року для призначення пенсії обчислюється страховий стаж!

Увесь трудовий стаж, який був у людини до 2004 року, автоматично стає в страховим стажем. Фактично за цей період трудовий стаж перейменували в страховий. Після 2004 року людина повинна заробляти саме страховий стаж і робити це в єдиний спосіб – сплачувати страхові внески.

Страховий стаж обчислюється в місцях. Неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша, ніж мінімальний страховий внесок.

Мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати й розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Що стосується періодів трудової та іншої діяльності, що проходили до 1 січня 2004 року, то відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ці періоди зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто відповідно до статей 56 – 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Обчислення страхового стажу здійснюється на основі наступних періодів діяльності:

Періоди діяльності

За період до 1 січня 2004 року

За період після 1 січня 2004 року

Навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Зараховується лише період з денною формою навчання і підтверджується дипломами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Не зараховується до трудового стажу : час навчання в заочних і вечірніх вищих і середніх спеціальних навчальних закладах; період перебування в академічній відпустці студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; час навчання на річних підготовчих курсах при вищих навчальних закладах; період відпустки, яка надавалася після закінчення вищого і середнього спеціального навчальних закладів.

Не зараховуються до страхового стажу періоди навчання після 1 січня 2004 року в училищах, вищих, середніх та інших навчальних закладах. Зараховуються до страхового стажу лише періоди проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії згідно із законодавством).

Тимчасова непрацездатність

Зараховується.

При цьому тривалість тимчасової непрацездатності, яка розпочалася в період роботи і продовжується після звільнення, встановлюється на підставах довідок, виданих за місцем цієї роботи.

Зараховується за даними персоніфікованого обліку з урахуванням суми сплачених внесків.

Час догляду за малолітніми дітьми, але не довше до досягнення кожною дитиною 3 – річного віку

Зараховується.

Працюючим громадянам – за даними трудової книжки, непрацюючим матерям — на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта, а також документів про те, що до досягнення дитиною 3 – річного віку мати не працювала.

Зараховується за даними персоніфікованого обліку ( страхові внески до Пенсійного фонду сплачує Держбюджет).

Час відпустки без збереження зарплати, визначений у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною 6 – річного віку.

Зараховується на підставі трудової книжки.

Не зараховується.

Час догляду за інвалідом І групи або дитиною з інвалідністю до 16 років, а також за престарілим.

Зараховується на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду та документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей з інвалідністю). Акт обстеження фактичних обставин здійснення огляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних, Рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Зараховується одному з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючим особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80 – річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

 

Також надана можливість «купити» необмежену кількість місяців стажу до 1 січня 2018 року. Тривалість купленого стажу враховується лише для призначення права на пенсію (для підвищення розміру пенсії не враховується).

 

 

Перерахунок пенсій для наукових та науково – педагогічних працівників.

Спеціальні пенсії, які вже призначені, будуть виплачуватися й надалі. Зміни стосуватимуться лише науково – педагогічних працівників, які виходитимуть на пенсію після набрання чинності цього закону. Але в них є право переходу на пенсію за віком за необхідності.

Для виплати пенсій науковим та науково – педагогічним працівникам мають значення: дата виходу на пенсію та посада, яку особа обіймає на цей час. Щодо дати, яка впливає на розмір виплачуваної пенсії, то законодавство розмежовує пенсії на:

  • призначені до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668 – VI – 01.10.2011;
  • призначені після 01.10.2011.

До 1 жовтня.

Так, якщо пенсії на умовах Закону України «Про наукову та науково – технічну діяльність» призначено до 1 жовтня 2011 року, то виплату пенсій працюючому пенсіонеру – незалежно від того, яку посаду він наразі обіймає – поновлюють відповідно до закону, за яким її призначено.

Після 1 жовтня.

Якщо на умовах Закону України «Про наукову та науково – технічну діяльність» призначено після .1.10.2011 і особа продовжує працювати для них пенсію виплачують за тим Законом, за яким вона призначена, незалежно від дати її призначення та посади, яку обіймає особа.

Якщо перерахунку пенсій не відбулося, то необхідно звернутись до Пенсійного фонду за місцем прописки з відповідною заявою для поновлення розміру пенсії.

Отже, для перерахунку пенсії важливими є:

  • страховий стаж;
  • рік виходу на пенсію;
  • середня заробітна плата в роки виходу на пенсію.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється:

  • на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян при стажі 30/35 років (для пенсії, призначених до 01.10.2011 р. – за наявності стажу, відповідно, 20/25 років), збільшився на 79, 00 грн.;
  • з 1 січня 2018 року, на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розміру прожиткового мінімуму, при стажі 30/35 років, після досягнення 65 років;
  • у разі відсутності повного стажу – виплачується пропорційно менший розмір пенсії.

Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначеного Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Призначати ( у період з 01.01.2018 по 31.12.2020) тимчасову соціальну допомогу особам, які досягли встановленого пенсійного віку, мають страховий стаж не менше 15 років, але не набули права на пенсійну виплату – на період до придбання права на пенсію за віком, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Право на достроковий вихід на пенсію мають:

– особи з інвалідністю по зору I групи – сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи – після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок;

– жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, – після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Підготувала: Мураховець Є. Ю.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


© 2014 Профспілка працівників освіти і науки