23 жовтня 2026 року у змішаному режимі відбулося спільне розширене засідання секції освіти та секції вищої, фахової передвищої та професійної освіти комітету Одеської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України, в якому взяли участь не тільки члени секцій, а й голови первинних профспілкових організацій окремих закладів освіти.
Головною темою заходу стало обговорення результатів масштабного україно-німецького дослідження «Справедлива оплата праці освітян: нова модель», проведеного в межах проєкту партнерства між Профспілкою працівників освіти і науки України та Профспілкою освіти і науки Німеччини (GEW). Комплексне дослідження присвячене забезпеченню гідної та справедливої оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення країни. Матеріал узагальнює ключові результати дослідження та містить основні висновки й рекомендації експертів щодо вдосконалення системи оплати праці в галузі освіти.
З презентацією дослідження виступила голова обласної організації Профспілки Любов Корнійчук.
Презентовані на засіданні матеріали демонструють глибоку кризу у сфері оплати праці та умов діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників (ПП та НПП):
• Рекордне падіння заробітків: у 2025 році співвідношення заробітної плати в галузі освіти до середньої зарплати по економіці України знизилося до 62%, що стало найнижчим показником за весь досліджуваний період (2010-2025 роки).
• Невідповідність міжнародним стандартам: українська освітня галузь не виконує 5 із 7 критеріїв гідної праці МОП/ЮНЕСКО (зокрема щодо порівнянності заробітної плати в освіті з аналогічними спеціальностями в інших галузях, забезпечення достатнього рівня життя та регулярного перегляду виплат).
• Номінальна зарплата та економічна реальність: середньорічна зарплата в українській освіті в рази відстає від європейських аналогів (наприклад, у 10 разів менша за медіану ЄС).
• «Невидима» та неоплачувана праця: соціологічні опитування та глибинні інтерв’ю з освітянами виявили колосальне навантаження. Фактичний робочий день педагогів значно перевищує 8-годинну норму через позаурочну підготовку до занять, перевірку робіт, ведення звітності, комунікацію з батьками, учнями та студентами ввечері та вихідні дні.
• Кадровий дефіцит: 88,5% опитаного економічно активного населення погоджуються з тим, що українській школі гостро не вистачає молодих учителів через низький рівень оплати праці.
Проведення подібних презентацій у трудових колективах та профспілкових організаціях Одещини є важливим кроком для посилення соціального діалогу, захисту трудових прав освітян і консолідації зусиль задля гідної оплати праці в умовах сьогодення.
Заступник голови Одеської обласної організації Профспілки Оксана Пушнова поінформувала учасників про реалізацію в територіальних громадах Одеської області постанови КМУ 1078 щодо нових схем посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних працівників освіти, а також про бюджетні перспективи 2027 року та позицію галузевої Профспілки.
Під час засідання учасники детально проаналізували Висновок Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» (реєстр. № 16000 від 15.09.2026) та наголосили на необхідності:
– збереження та виконання законодавчих гарантій статті 61 Закону України «Про освіту» у 2027 році, яка передбачає встановлення базового посадового окладу педагога на рівні трьох мінімальних заробітних плат;
– фінансового забезпечення галузі не менше 780,1 млрд гривень, що відповідатиме нормам статті 78 Закону України «Про освіту»,
– внесення відповідних змін і доповнень до постанови № 1078, передбачивши механізм регулярного перегляду базової величини 28885грн , з якої розраховуються посадові оклади (ставки заробітної плати);
– обов’язкового застосування єдиних умов оплати праці для всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників незалежно від джерела фінансування закладів та установ освіти;
– передбачення в Державному бюджеті України на 2027 рік субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття дітьми дошкільної освіти, зокрема на підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам.
Не залишилось поза увагою членів секцій актуальне питання у сфері вищої освіти щодо обговорення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження посиленої моделі врядування закладів вищої освіти», з яким виступила голова секції вищої, фахової передвищої та професійної освіти Тетяна Корольова.
Голова секції висловила серйозне занепокоєння запропонованими Міністерством освіти і науки України новаціями, зокрема про:
– нівелювання університетської автономії;
– відсторонення трудового колективу, студентів та профспілки від виборів ректора;
– недоречність додаткових витрат на фінансування наглядових рад в умовах війни, коли не вистачає коштів на гідну заробітну плату педагогічним і науково-педагогічним працівникам та на оновлення матеріальної бази університетів.
– корупційні ризики та непрозорість призначення керівників закладів вищої освіти.
Працівники закладів вищої освіти та здобувачі освіти є безпосередніми учасниками освітнього й наукового процесів, а тому повинні мати реальну можливість впливати на рішення, які визначають вектор розвитку та майбутнє їхніх закладів.
Учасники засідання прийняли одностайне рішення про спрямування відповідних звернень від усіх організаційних ланок Профспілки в органи державної влади та місцевого самоврядування, проведення зустрічей з депутатами та перемовин щодо забезпечення гідної оплати праці працівників освіти.
