У Держпраці роз’яснили, що ст. 40 КЗпП забороняє роботодавцеві з власної ініціативи звільняти працівника в період його тимчасової непрацездатності. Але це в мирний час.

 Під час воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності.

Нині діє Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022. Відповідно до ст. 5 цього закону, допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності.

Датою звільнення в такому випадку буде перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у лікарняному.

Але слід звернули увагу на недопущення мобінгу й дискримінації працівників із інвалідністю та ВІЛ/СНІД, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах і необхідність психосоціальної підтримки на робочих місцях.

Ні, період тимчасової непрацездатності не входить до відпускного стажу для щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Періоди, які зараховуємо до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі умови та особливий характер праці визначені ч. 2 ст. 9 Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки):

1.Дні, в які працівник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії, посади.

2.Час щорічної основної та додаткових відпусток зі шкідливими та важкими умовами праці чи з особливим характером праці.

3.Час роботи вагітних, яких перевели на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій на них не впливають несприятливі виробничі фактори.

Усі інші періоди, зокрема, й період тимчасової непрацездатності не зараховують до стажу, що дає право на дану відпустку.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності для  догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі:

– з першого дня, але не більш як за три календарні дні;

– у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, – не більш як за сім календарних днів.

Оформлення лікарняних відбувається в електронному вигляді через електронний кабінет Пенсійного фонду.

Щоб слідкувати за станом оплати свого лікарняного, потрібно знати дату прийняття заяви-розрахунку, яку роботодавець формує на підставі листка непрацездатності працівника та подає через вебпортал до Пенсійного фонду України для здійснення фінансування.

Статуси лікарняних, які можна побачити в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України:

– «Закритий». Це статус, якого електронний лікарняний набуває з дня свого формування (відкриття) в Електронному реєстрі листків непрацездатності і залишається, доки триває непрацездатність. За електронними лікарняними з таким статусом ще не можна нараховувати кошти. Статус «закритий» змінюється на «Готово до сплати» через сім днів після дати:

– закриття (закінчення строку дії медичного висновку) – для лікарняних у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

– відкриття (початок строку дії медичного висновку) – для лікарняних у зв’язку з вагітністю та пологами. 

 Навіть якщо статус зміниться раніше, варто зачекати, адже протягом семиденного періоду до лікарняного можуть вноситися зміни.  

– «Готово до сплати». Статус, який вказує на те, що роботодавець може розпочинати роботу з листком непрацездатності та нараховувати кошти.

Терміни розгляду документів

Спочатку (з восьмого дня) документ розглядає кадрова служба (визначає страховий стаж, пільги, кількість днів до оплати), далі страхову виплату призначає уповноважений із соціального страхування. Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхової виплати оформляється документом (наказом, розпорядженням).

 Це має відбутися протягом:

• не більше 10 робочих днів – допомога по тимчасовій непрацездатності;
• не більше 3 робочих днів – допомога по вагітності та пологах;
• не більше 1 робочого дня – допомога на поховання;
• не більше 5 днів – на відмову в призначені страхової виплати.

      Потім бухгалтерія розраховує суму, формує та подає до Пенсійного фонду України заяву-розрахунок у визначені терміни, а саме – не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Кожна заява-розрахунок проходить автоматизовані контролі, перевірку фахівців Пенсійного Фонду та верифікацію. Це дозволяє запобігти помилкам, нецільовим виплатам, подальшому штрафуванню роботодавців за порушення.

 Коли заява перевірена, Фонд приймає її на оплату. Саме від дати прийняття заяви-розрахунку залежить дата виплати допомоги. Дату прийняття заяви можна уточнити безпосередньо в роботодавця.

Терміни фінансування та виплати

Фінансування заяви-розрахунку відбувається на рахунок роботодавця протягом трьох робочих днів.

 Роботодавець має виплатити допомогу застрахованій особі у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати, або одразу після надходження коштів від Фонду.

Спочатку деякі суди ухвалювали рішення на користь військовозобов’язаного, якщо у їхніх батьків під час оформлення відстрочки по догляду була хоча б одна з цих довідок.

Але, на жаль, такі рішення зустрічаються зараз дедалі рідше й рідше.

І вже на рівні Верховного Суду все частіше трапляється правова позиція, що в довідці ЛКК про те, що людина потребує догляду, обов’язково повинна міститися фраза що вона потребує постійного стороннього догляду.

І що інші формулювання про догляд на непрофесійній основі не годяться.

З огляду на судову практику, вимагайте в лікувальних закладах довідку ЛКК саме тієї форми, де обов’язково написано, що людина потребує постійного стороннього догляду.

Ні, не розповсюджується, оскільки посада тренерів-викладачів не передбачена в переліку посад відповідно до Постанови КМУ від 14.06.2000 року №963 “Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників”

У закладі загальної середньої освіти в 8-му класі навчаються 14 здобувачів освіти, з яких 3 учні здобувають освіту за індивідуальною формою навчання. Відповідно до абзацу 5 пункту 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 в класах з чисельністю учнів менше 12 осіб доплата за класне керівництво встановлюється у розмірі 50% від відповідних розмірів доплат.  

     У зв’язку з цим виникає питання щодо визначення чисельності учнів класу при встановленні педагогічним працівникам доплати за класне керівництво.

      Директор закладу освіти при встановленні доплати за класне керівництво не врахував в загальній кількості учнів класу здобувачів освіти, які навчаються за індивідуальною формою навчання і встановив доплату в розмірі 50% від відповідних розмірів доплат.  

Чи правомірно це?

Відповідь

Ні, дії директора закладу освіти не правомірні. Роз’яснення з цього приводу надає МОНУ

Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Водночас статтею 51 КЗпП України для окремих категорій працівників законодавством передбачено скорочену тривалість робочого часу, до яких належать і педагогічні працівники.

Особливості регулювання робочого часу педагогічних працівників визначаються законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (далі – Інструкція № 102), Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України (далі – Типові правила) та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 71 Інструкції № 102 та пунктом 25 Типових правил установлено, що під час канікул, які не збігаються з щорічною відпусткою, педагогічні працівники залучаються до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їхнього навчального навантаження до початку канікул.

Таким чином, вчитель з педагогічним навантаженням 20 годин на тиждень (у середньому 4 години на день) під час канікулярного періоду залучається до роботи саме в межах цього часу. Законодавство не містить норми, яка б зобов’язувала педагогічного працівника незалежно від обсягу його навантаження щоденно перебувати в закладі освіти по 8 годин протягом канікул.

Звертаємо особливу увагу: усні роз’яснення посадових осіб, у тому числі представників Державної служби України з питань праці (Держпраці), не є нормативно-правовими актами та не встановлюють правових норм. Під час вирішення питань організації праці роботодавець і працівники зобов’язані керуватися виключно вимогами законодавства України та локальними актами закладу освіти, прийнятими відповідно до нього.

Щодо місця перебування вчителя під час «вікон» у розкладі занять

Чинне законодавство не виокремлює «вікна» як самостійний вид робочого часу. Водночас педагогічний працівник зобов’язаний виконувати посадові обов’язки, визначені трудовим договором, посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку. У час між уроками працівник може здійснювати підготовку до занять, перевірку учнівських робіт, ведення документації, методичну та іншу педагогічну діяльність або використовувати цей не робочий час на власний розсуд.

Вимога про обов’язкове безперервне перебування педагогічного працівника в закладі освіти протягом усього робочого дня незалежно від розкладу занять, обсягу педагогічного навантаження та відсутності визначених роботодавцем завдань повинна ґрунтуватися на відповідних локальних актах закладу освіти і не може суперечити законодавству про працю.

Щодо порядку відпрацювання годин у канікулярний час

Питання організації роботи педагогічних працівників у канікулярний період, зокрема щодо графіків роботи та виконання організаційно-педагогічних заходів, має врегульовуватися наказом керівника закладу освіти за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації. Такий наказ повинен відповідати вимогам чинного законодавства та колективного договору.

Обов’язкове дотримання вчителем конкретного графіка роботи під час канікул (тобто присутність у школі суворо за розкладом уроків) законодавством не передбачено, якщо роботодавцем не встановлено інших законних вимог у відповідних локальних актах. Педагогічні працівники мають право відпрацьовувати визначений обсяг годин у гнучкому режимі, погодженому з адміністрацією закладу, без прив’язки до розкладу уроків навчального семестру.