У Держпраці роз’яснили, що ст. 40 КЗпП забороняє роботодавцеві з власної ініціативи звільняти працівника в період його тимчасової непрацездатності. Але це в мирний час.

 Під час воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності.

Нині діє Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022. Відповідно до ст. 5 цього закону, допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності.

Датою звільнення в такому випадку буде перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у лікарняному.

Але слід звернули увагу на недопущення мобінгу й дискримінації працівників із інвалідністю та ВІЛ/СНІД, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у трудових відносинах і необхідність психосоціальної підтримки на робочих місцях.

Ні, період тимчасової непрацездатності не входить до відпускного стажу для щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Періоди, які зараховуємо до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі умови та особливий характер праці визначені ч. 2 ст. 9 Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки):

1.Дні, в які працівник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії, посади.

2.Час щорічної основної та додаткових відпусток зі шкідливими та важкими умовами праці чи з особливим характером праці.

3.Час роботи вагітних, яких перевели на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій на них не впливають несприятливі виробничі фактори.

Усі інші періоди, зокрема, й період тимчасової непрацездатності не зараховують до стажу, що дає право на дану відпустку.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності для  догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі:

– з першого дня, але не більш як за три календарні дні;

– у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, – не більш як за сім календарних днів.

Оформлення лікарняних відбувається в електронному вигляді через електронний кабінет Пенсійного фонду.

Щоб слідкувати за станом оплати свого лікарняного, потрібно знати дату прийняття заяви-розрахунку, яку роботодавець формує на підставі листка непрацездатності працівника та подає через вебпортал до Пенсійного фонду України для здійснення фінансування.

Статуси лікарняних, які можна побачити в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України:

– «Закритий». Це статус, якого електронний лікарняний набуває з дня свого формування (відкриття) в Електронному реєстрі листків непрацездатності і залишається, доки триває непрацездатність. За електронними лікарняними з таким статусом ще не можна нараховувати кошти. Статус «закритий» змінюється на «Готово до сплати» через сім днів після дати:

– закриття (закінчення строку дії медичного висновку) – для лікарняних у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

– відкриття (початок строку дії медичного висновку) – для лікарняних у зв’язку з вагітністю та пологами. 

 Навіть якщо статус зміниться раніше, варто зачекати, адже протягом семиденного періоду до лікарняного можуть вноситися зміни.  

– «Готово до сплати». Статус, який вказує на те, що роботодавець може розпочинати роботу з листком непрацездатності та нараховувати кошти.

Терміни розгляду документів

Спочатку (з восьмого дня) документ розглядає кадрова служба (визначає страховий стаж, пільги, кількість днів до оплати), далі страхову виплату призначає уповноважений із соціального страхування. Рішення про призначення (відмову у призначенні) страхової виплати оформляється документом (наказом, розпорядженням).

 Це має відбутися протягом:

• не більше 10 робочих днів – допомога по тимчасовій непрацездатності;
• не більше 3 робочих днів – допомога по вагітності та пологах;
• не більше 1 робочого дня – допомога на поховання;
• не більше 5 днів – на відмову в призначені страхової виплати.

      Потім бухгалтерія розраховує суму, формує та подає до Пенсійного фонду України заяву-розрахунок у визначені терміни, а саме – не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення.

Кожна заява-розрахунок проходить автоматизовані контролі, перевірку фахівців Пенсійного Фонду та верифікацію. Це дозволяє запобігти помилкам, нецільовим виплатам, подальшому штрафуванню роботодавців за порушення.

 Коли заява перевірена, Фонд приймає її на оплату. Саме від дати прийняття заяви-розрахунку залежить дата виплати допомоги. Дату прийняття заяви можна уточнити безпосередньо в роботодавця.

Терміни фінансування та виплати

Фінансування заяви-розрахунку відбувається на рахунок роботодавця протягом трьох робочих днів.

 Роботодавець має виплатити допомогу застрахованій особі у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати, або одразу після надходження коштів від Фонду.

Спочатку деякі суди ухвалювали рішення на користь військовозобов’язаного, якщо у їхніх батьків під час оформлення відстрочки по догляду була хоча б одна з цих довідок.

Але, на жаль, такі рішення зустрічаються зараз дедалі рідше й рідше.

І вже на рівні Верховного Суду все частіше трапляється правова позиція, що в довідці ЛКК про те, що людина потребує догляду, обов’язково повинна міститися фраза що вона потребує постійного стороннього догляду.

І що інші формулювання про догляд на непрофесійній основі не годяться.

З огляду на судову практику, вимагайте в лікувальних закладах довідку ЛКК саме тієї форми, де обов’язково написано, що людина потребує постійного стороннього догляду.